Пошук

Що таке ІПСО та як жителям Калинівської громади розрізнити фейк від правди

Дата: 15.12.2023 14:04
Кількість переглядів: 189

Другий рік в Україні триває повномасштабна війна. Жорстокі бої тривають на території України. Але загарбники окрім спроб закидати фронт «гарматним м'ясом» намагаються негативно впливати на настрої українців. Для цього вони застосовують  інформаційно-психологічні операції (ІПСО).

 ІПСО - це дезінформація, пропаганда, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії на об’єктах цивільної інфраструктури, кібератаки. Тобто це психологічна війна, мета якої — промивка мізків та формування громадської думки у потрібному руслі. Такі операції використовуються як у мирний, так і у воєнний час.

На жаль, навіть людина з достатньо розвиненим критичним мисленням може легко попастися на неправдиву інформацію, коли читає «по діагоналі», просто гортає стрічку в соціальних мережах, споживаючі інформацію фоном під час буденних справ. Але запобігти поширенню фейкових новин в соцмережах, можна, якщо бути трохи уважніше, тож пропонуємо вашій увазі перелік простих правил, як їх розпізнати:

1. Якщо у тексті наведені посилання – не лінуйтеся переходити за ними

Саме за посиланням має бути першоджерело: інформація з перших вуст, фотодокази, цитати прес-служб. Але, будьте обачні – якщо посилання веде на неіснуючу сторінку, фейковий сайт або тільки на головну сторінку сайту, а не на джерело, то є велика вірогідність, що ви натрапили на фейкову новину. Також, слід замислитися, якщо першоджерело веде на сайт, який ніяк не може відноситися до новини, начебто, про нашу українську буденність (так, наприклад новина у Facebook про те, що під Пирятином перевернулися 4 фури з кукурудзою навряд буде мати першоджерело на сайті, домен якого зареєстрований в Казахстані). Тож, якщо жодне інше надійне джерело не повідомляє про дані події, скоріше за все, новина є неправдивою.

2. Обов’язково звертайте увагу на дату публікації

Емоційні тексти, написані декілька років тому дуже часто «випливають» в сучасному інформаційному просторі завдяки незгасаючій цікавості інтернет-користувачів.

3. Читайте більше, ніж заголовок та передмову статті

Таким чином, ви зможете оцінити співвідношення заголовок-публікація на предмет відповідності, об`єктивної подачі інформації, достовірності джерела. Адже найпоширеніший прийом – винести неправду в заголовок, таким чином заманюючи читача на сторінку чи сайт.

4. Дотримуйтесь правил інформаційної гігієни

Є всі підстави сприйняти новину, статтю чи допис у соц.мережі як фейковий, якщо:

• «б`є» не на об`єктивність з цифрами та фактами, а на емоції, має маніпулятивні риси («емоційний, «шоковий заголовок», жахливі подробиці, картинка, яка не має відношення до тексту, але несе емоційне навантаження);

• допис чи стаття розміщені на «сайтах-сміттярках»;

За даними дослідження, проведеного у січні 2021 року волонтерською ініціативою «Як не стати овочем» разом із SemanticForce, близько 61% реальних українських користувачів Facebook публікує матеріали з ресурсів «сміттярок» – сайтів, публічних сторінок та груп, які не дотримуються журналістських стандартів та не перевіряють інформацію.

«Сайти- сміттярки» наповнені емоційно забарвленими новинами, знебільшого, мають незрозумілі домени («неновинний» домен, наприклад — *.сс, *.com *.pp.ua, *.biz.ua; дивний” домен, наприклад — bbc-ccnn, elise, startko; імітація сайту реального ЗМІ, блогу чи ерзац-пратріотичні назви у домені.) та зазвичай на них пишуть копірайтери, а не «живий» штат журналістів.

• джерело анонімне або неодноразово помічене у розповсюджені фейків;

• допис, новина, стаття і т.д. апелює до конспірологічних теорій, а думка чи оцінка подається як факт;

• є так званий слід з-за кордону у вигляді посилання на ВКонтакте, Одноклассники, МойМир тощо серед посилань на офіційні сторінки у соціальних мережах, редакційна пошта на серверах Яндекс, Майл.ру, Рамблер тощо,

5. ЯК написано не менш важливе, ніж ЩО написано

Одним з неочевидних ярликів, які можуть нам сигналізувати, що перед нами фейкова інформація – граматичні, орфографічні та синтаксичні помилки. Крім того, досить часто у фейкових новинах, можна зустріти, наприклад, фрази, які явно перекладені Google – перекладачем або слова з російськими «ъ» замість апострофа.

6. Фейкова публікація як правило висвітлює тільки одну точку зору

Так, насправді, журналіст може реально полінуватися знайти ще одного експерта або розраховувати на те, що він достатньо розкрив тему в своєму тексті, але критично мисляча людина має подумати, перш ніж сприймати на віру будь-яку інформацію, тим більше, перед подальшим її поширенням. У достовірних виданнях, як мінімум, два джерела новини: інформаційні агентства та реальні свідки подій.

7. «Дута» експертність має насторожити

Посилання у публікації експертну думку – це супер. Але не дуже гарно виходить, якщо експерт виявляється анонімом з Facebook або просто видуманим героєм. Якщо посилання веде на незрозумілу сторінку в соцмережах, або ви не можете знайти ніяку конкретну інформацію про людину чи установу, яку вона представляє – перед вами скоріш за все фейк.

Користуйтеся нашими підказками, критично мисліть та споживайте правильний контент. Допомагайте суспільству боротися з фейками – не розповсюджуйте їх! Не забувайте про Інтернет-детокс – кілька годин, вільних від будь-якої інформації та спілкування онлайн. Це допоможе вам зберігати емоційну рівновагу та душевну гармонію.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь