Американці Лаура та Марк Боханен передали медичне обладнання для жителів Хомутинців
Лаура та Марк Боханени живуть у Хомутинцях вже чотирнадцять років. Тут, у мальовничому подільському селі, подружжя з Америки створило благодійну організацію «Вінниця – серце України», яка надає реабілітаційну допомогу алкоголе та наркозалежним громадянам. Під опікою подружжя постійно перебуває до десяти пацієнтів, які за допомогою трудотерапії позбуваються своєї залежності.
-Лаура та Марк завжди переймаються проблемами громади. Запитують чим можуть нам допомогти, надавали допомогу для малозабезпечених жителів села. І коли на українську землю напали російські окупанти, наші американці не залишили Хомутинців, а почали активно допомагати громаді, - розповідає виконуюча обов’язки старости Хомутинецького старостинського округу Оксана Мудрик. - Завдяки їм та американцям, які вболівають за долю українців, наш старостинський округ отримав повний набір медичних засобів для надання невідкладної допомоги та медичне обладнання.
На замовлення медичних працівників старостинського округу з Америки до Хомутинець, окрім медичних препаратів, надіслали сучасний електрокардіограф, небулайзер та стоматологічне крісло.
Як розповіла завідувачка фельдшерсько-акушерським пунктом Лідія Шуляк, нове обладнання стане у пригоді мешканцям громади та покращить якість надання медичних послуг. Так, наприклад, раніше виникала проблема у селі із наданням стоматологічних послуг. Лікарі, яким пропонували обслуговувати хомутинчан, вимагали відповідних умов для роботи і тепер такі умови з’явилися.
-Дуже щиро вдячна Лаурі та Марку, усім американцям, які надали нам допомогу. У такі важкі для України часи, вони не залишили нас наодинці із нашими проблемами, а допомагають нам та підтримують. Окрім медичного обладнання Лаура та Марк планують закупити продуктові набори для переселенців та малозабезпечених жителів Хомутинців, - продовжує Оксана Мудрик. - В Україні війна і ця війна зробила нас ще дружнішими та завзятішими. Наші люди завжди були щирими та щедрими, а сьогодні ми, як одна родина. З перших днів нападу росії на Україну мешканці села почали допомагати військовим, переселенцям. Щодня вони приходять, запитують чим можна допомогти. Ось і коли я закликала громаду вийти на толоку та прибрати територію сільського кладовища, вийшло понад сто жителів села. У минулі роки приходило десь сорок-п’ятдесят односельців. Така самовіддача, згуртованість та щирість вражає. З такими людьми ми обов'язково переможемо ненависних загарбників.
