Як жителі Калинівської громади можуть виявляти дезінформацію
24 лютого, російські війська за наказом Володимира Путіна напали на Україну. Збройні сили України чинять гідний опір, стримують окупантів, знищують загарбників.
У ці дні важлива інформаційна безпека – не піддавайтесь паніці та надмірним емоціям, довіряйте тільки повідомленням з офіційних джерел, перевіреній інформації.
Щоб не потрапити в інформаційну пастку ворога:
Перевірте джерело. Подивіться на джерело інформації — хто її опублікував та поділився? Сайт, на якому чітко не вказана редакційна відповідальність, не заслуговує на довіру. У соціальних мережах перевірте дескриптор облікового запису чи ім’я користувача — якщо в ньому багато послідовних букв та цифр, то це може бути бот. Якщо бачите, як неперевірений акаунт розміщує повідомлення сотні разів на день, то це тривожний сигнал. Ви можете спробувати один з безкоштовних детекторів ботів та онлайн-інструментів, як-от NewsGuard. Вони позначають та оцінюють сайти дезінформації.
Перевірте тон. Дезінформація часто призначена для того, щоб викликати емоційну реакцію. Будьте обережні щодо вмісту повідомлень, які використовують емоційну мову для сильної реакції. Страх і гнів є головними рушіями, які дозволяють процвітати дезінформації.
Перевірте історію. Реальні новини зазвичай висвітлює не одне джерело. Якщо основні ЗМІ не підхоплюють цю новину (історію, факт), є велика ймовірність, що вона не може бути підтверджена. Провівши пошук, ви можете з’ясувати, що незалежна перевірка фактів уже розвінчала фейк. Сайти для фактчекінгу, як-от BBC Reality Check і AFP Fact Check, дають змогу перевірити точність повідомлень.
Перевірте зображення. Чи показує зображення те, що воно має заявляти? Такі платформи, як Google, TinEye та Bing дозволяють здійснити зворотний пошук зображень, щоб побачити, де зображення з’являється в Інтернеті, і знайти подібні «картинки». Інструменти та програми, зокрема SurfSafe та Serelay, теж можуть допомогти визначити, чи було зображення підробленим.
Перевірте свої упередження. Дослідження показують, що люди набагато рідше виявляють дезінформацію, якщо вона відповідає їхнім власним переконанням чи уподобанням. Подумайте, чи ділитеся ви вмістом повідомлення, бо знаєте, що це правда, чи просто тому, що з ним погоджуєтеся.
