Дружелюбівський старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади
Продовжуємо рубрику «Онлайн подорож селами Калинівської громади», в якій ми розповідаємо про те чим і як живуть мешканці громади. Тут ви зможете також дізнатися 5 цікавих фактів про кожне село, а ще, багато, багато фото, бо, як кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Знайомтеся — Дружелюбівський старостинський округ
До складу Дружелюбівського старостинського округу входить одне село Дружелюбівка, в якому проживає 780 жителів.
Історична назва села Дружелюбівка — Курава. Село змінило назву у 1964 році. За розповідями старожилів, назва Курава походить від слова «куритися»: «курився пил до хмар над степовими дорогами, коли мчали сотні вершників татаро-монголів».
Село засноване в другій половині ХVI століття. Перші згадки про Кураву в архівних документах датуються 1570 роком. У XVI—XVIII століттях село входило до складу Вінницького повіту Брацлавського воєводства Речі Посполитої до Прилуцького ключа Божецьких.
В 1661 році, коли скасували кріпосне право, в селі нараховувалося 2069 десятин землі. З них належало поміщикові - 1163, церкві – 45 і селянам – 861 десятина. Господарство вів сам поміщик. В селі була православна церква, каплиця, школа, водяний млин з одним робітником, 6 вітряних млинів, які належали окремим місцевим селянам, 2 кузні, 2 соломорізки, пожежна частина.
«Курава, село в 2-х верстах от Котюжинец, при другом притоке Десны. Жителей обоего пола: православных 821, римских католиков 53; земли 2113 десят. Принадлежит отставному поручику Юлиану Осиповичу Залесскому (лат. исп). Церковь Михайловская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 44 десятины, построена на место обветшавшей нынешним помещиком Залесским в 1848 г. Дополнение: Курава. Г-н Залесский купил имение в 1840 году; по силе же выкупной сделки 1863 года крестьяне из него приобрели в собственность 866 десятин за 40000 рублей» - йдеться в «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии 1864 г», Л.І Похилевича.
Очолює старостинський округ Ольга Володимирівна Яремчук.
За останні роки у Дружелюбівському старостинському окрузі облаштували вуличне освітлення, відремонтували дамбу та побудували біля неї відбійники, відремонтували амбулаторію, завершується ремонт сільського будинку культури, ремонтуються адмінприміщення старостинського округу, сільські дороги. Чимало позитивних змін відбулася й у навчальному закладі, де за останні роки замінили старі вікна на енергоощадні, відремонтували покриття шкільного подвір’я та спортивний зал.
На території села працюють будинок культури та сільська бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, у 2009 році тут відкрили дитячий садок, який відвідує 21 дитина, є опорний навчальний заклад, в якому навчається 215 школярів. Під час карантину у школі започаткували навчання просто неба і облаштували класи на вулиці. У школі діє музейна кімната, в якій зібрали старожитності села.
Також у Старостинському окрузі є три магазини, відділення поштового зв’язку, відділення Нової пошти.
5 цікавих фактів про Дружелюбівський старостинський округ
Факт №1: У Дружелюбівці знаходиться парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Саджавка
Саджавка — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення, розташований на території с.Дружелюбівка. Оголошений відповідно до Рішення облвиконкому № 261 від 25.10.1990 р. № 200. Охороняється старовинний парк, закладений наприкінці XVIII ст., де зростає понад 60 видів дерев.
Факт №2: У Дружелюбівці народився Тимчук Віктор Мефодійович — український прозаїк, публіцист, драматург
Тимчук Віктор Мефодійович — український прозаїк, публіцист, драматург, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. Учасник бойових дій. Народився 10 жовтня 1936 року в селі Курава, нині Дружелюбівка.
Навчався у Вінницькій школі № 13, на факультеті української мови і літератури Вінницького педагогічного інституту (1967—1970). Працював фрезерувальником на Вінницькому 45-ому експериментально-механічному заводі, кореспондентом газети «Комсомольське плем'я», методистом обласного Будинку народної творчості, завідувачем відділу газети «Колгоспна зоря», завідувачем відділу Вінницького райвиконкому, інструктором Вінницької обласної ради профспілок, інженером Миколаївського Південного турбінного заводу «Зоря», редактором газети «Інкогніто» (із архівів КДБ, кримінальна хроніка, різне), старшим редактором Вінницької обласної редакційно-видавничої групи книги «Вінницький мартиролог» — пам'яті жертв політичних репресій на Вінниччині 20-50-х рр. ХХ ст., у прес-центрі Вінницького управління Служби безпеки України, редактором газети «Академія» Вінницького інституту економіки Тернопільської академії народного господарства, відповідальним секретарем літературно-мистецького журналу.
Почав друкуватись з 1958 р. Автор понад півтора десятки художніх і документальних книг, збірників оповідань і повістей, детективних романів про роботу карного розшуку, сценаріїв та п'єс для театру.
Один із авторів-упорядників книжок: «Вінницький край».
Помер 28 серпня 2018 року.
Факт №3: Вишитий рушник довжиною понад два метри
Жителька Дружелюбівки Валентина Городюк вишила незвичайний рушник «Дванадцять красунь», довжина якого два метри шістдесят сантиметрів і шириною сімдесят сантиметрів.
Майстриня працювала над цією картиною триста «вишивальних» днів і поклала на полотно чотириста тисяч хрестиків.
Схема вишитої картини «Дванадцять красунь» створена за мотивами класичного китайського роману «Сон в червоному теремі». Червоний терем у назві роману позначає традиційне приміщення, в якому мешкали жінки і саме дванадцять жінок за різними заняттями вишила Валентина Городюк.
Факт №4: У Дружелюбівському старостинському окрузі виготовляють церковні бані
Житель Дружелюбівки Петро Чешківський виготовляє бані для церков. Робити церковні бані майстер почав в уже доволі зрілому віці.
Першу баню Петро Чешківський виготовив для церкви у селі Мирному, яке ще тоді називалося Кіровкою. Згодом про такий хист майстра взнали в інших селах Калинівського, а ще й Липовецького та Козятинського районів, а там і за межами Вінниччини.
Виготовляти бані Петра Чешківського ніхто не вчив. Секрети посягав самотужки, у своєму гаражі. Спершу робив бані «в голові», в своїй уяві і думках, а вже потім з дерева та металу.
Факи №5: Місце страти в роки Другої світової війни мирного населення
У Дружелюбівці знаходиться братня могила страчених в роки війни українців. З 4 січня по 11 березня 1944 року на цьому місці фашисти стратили 205 мирних жителів з навколишніх сіл Калинівського та Літинського районів. Їх звинуватили у підтримці партизанів, у відмові їхати до Німеччини на каторжні роботи та в порушені вимоги окупаційного режиму. Після допитів і катувань людей розстрілювали в ямах у полі. Розстріли здійснював підрозділ нацистської полової жандармерії, який дислокувався у селі.
9 травня 2004 року у центрі села біля школи встановили пам’ятну стелу жертвам фашизму з червоного лабрадориту у вигляді полум’я на фоні металевого хреста червоного кольору.
Дружелюбівський старостинський округ на фото
