Лемешівський старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади
Продовжуємо рубрику «Онлайн подорож селами Калинівської громади», в якій ми розповідаємо про те чим і як живуть мешканці громади. Тут ви зможете також дізнатися 5 цікавих фактів про кожне село, а ще, багато, багато фото, бо, як кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Знайомтеся – Лемешівський старостинський округ
До складу Лемешівського старостинського округу входять чотири села: Лемешівка, Райки, Малі Кутища та Адамівка, в яких проживає 1282 жителі. Села громади - найвіддаленіші від міста Калинівки, відстань становить понад 30 кілометрів.
Село Лемешівка відоме з XVII ст. За легендою, свою назву село отримало завдяки поселенцю, який побудував кузню і почав виготовляти різний сільськогосподарський реманент. І першим його знаряддям був леміш. Звідси й пішла назва села — Лемешівка. Завдяки кузні Лемешівка набувала популярності і село почало швидко розростатись. У 1807 році з'явились перші будови — церква, згодом і костел. Потім відкрила двері і невеличка приходська школа.
На початку XIX століття родина Островзьких почала будувати панський маєток, згодом у середині XIX століття маєток купив Володимир Спасович. Спасовичі розбудували велике помістя, у якому з 1934 по 1993 рр. була середня школа, а згодом — монастир.
Є в Лемешівці свої «райони», які називають Козаки та Дубина. За переказами старожилів на теперішній вулиці Садовій, яку і до нині називають Козаками колись було пристановище запорізьких козаків, а на вулиці Перемоги, яка більш відома для мешканців села, як Дубина, колись був дубовий ліс. Нині від дубового лісу і запорізьких козаків і сліду не залишилося, але назва «Козаки» та «Дубина» переходить з року в рік та зі століття в століття.
Має свою цікаву історію і село Райки. Воно відоме ще з ІІ половини 17 століття. Спочатку село мало назву Ярки. Це була частина землі пана, далекого родича Корятовичів. Згодом пан мав велику потребу в грошах, а тому змушений був продати у Києві на торзі цю землю. Документ на право користування цією землею купив одеський губернатор як дарунок своїй дочці Раїсі. Село дістало другу назву Райки. Покоління панів Бортковських жило в Райках до 1917 року.
Перші згадки про Малі Кутища датуються початком сімнадцятого століття, історичні записи робилися в церковній книзі, яку діти вивчали в церковноприходській двокласній школі.
На північ від села є природний вододіл де беруть початок річки Постолова та Снивода. Село розташоване на лівому березі струмка Безіменний. В 1885 році було утворено Малокутищанську волость до складу якої входили 26 сіл, а населення складало 15 033 осіб. Під час воєнних дій у 1918–1920 роках влада неодноразово змінювалася. Згодом село Малі Кутища входило і до Бердичівського округу і до Махнівського району, що існував до 1962 року
Село Адамівка заснували у 1928 році. Колишньому кучерові пана Якубовського з с.Люлинець Адамові Карбівському, як і багатьом іншим незаможним селянам, жилося важко. Сім’я велика, землі мало, та й ту треба ділити між синами. А за лісом – колишня панська земля без господаря. Згодом колишню панську землю віддали селянам. Наділила громада землею й Адамові Матвійовичу, тож і вирішив він будуватися на тій новій ділянці, що за лісом. Незабаром на полі виросла перша хата. Тягнуло в поле за ліс і інших. А коли їх запитували, куди вони перевозять свої скарби, відповідали: «Та туди ж, до Адама». Так і назвали ім’ям Адама новоутворене село.
З 2015 року громаду очолює Надія Володимирівна Христич.
Лемешівський старостинський округ неодноразово ставав переможцем обласного конкурсу проєктів. Завдяки співфінансуванню відремонтували два сільських клуби в селі Райки та Малі Кутища, провели реконструкцію вуличного освітлення на чотирьох вулицях в селі Лемешівка, утеплили фасад та замінили вікна в НВК ЗОШ I-III ст.ДНЗ с.Лемешівка. Також в селах громади провели центральне водопостачання та кабельний інтернет, відремонтували фельдшерський пункт та заасфальтували частину дороги в селі Лемешівка.
У 2013 році школу у Лемешівці реорганізували у школу-дитячий садок. Нині тут навчається 84 учні та 19 вихованців дитячого садочка. Ткоож є у Лемешівському старостинському окрузі дошкільний заклад «Ромашка» с.Райки, який відвідує 15 дітей, 3 сільських клуби, 3 фельдшерсько-акушерських пункти і відділення зв'язку, шість магазинів та кафе.
З 1999 року діє чоловічий монастир. Також на території старостинського округу працюють такі підприємства: ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» відділок с.Лемешівка, ТОВ «Поділля Агропродукт», ТОВ «Лемешівка Агро Плюс», ТОВ «Поділля-Н», ТОВ «М-Кутищі», ПрАТ «Зернопродукт МХП», ФГ «Аркон».
5 цікавих фактів про Лемешівський старостинський округ
Факт №1: Свято-Іоанно-Богословський чоловічий монастир
В напівзруйнованому приміщенні середньої школи с.Лемешівки в 1999 році поселились один архімандрит і два послушники.
Архімандрит Феодосій сам правив службу з послушниками вранці і увечері майже цілий рік. Старанням парафіян, благодійників і православних з усього світу життя монастиря поступово налагоджувалося.
На даний час настоятелем монастиря є отець Марк, який був найближчим помічником Архімандрита Феодосія. Ченці разом з братією утримують підсобне господарство в монастирському скіту: корови, віслюки та багато видів декоративних птахів. Є своя столярка та техніка, а також пасіка та виноградник.
У монастирі налічується три храми: перший - перебудований з панського маєтку і освячений на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, другий – збудований в ім’я преподобного Феодосія Печерського (надбрамна) та третій - Різдва святителя Миколая.
Факт №2: В Лемешівці на католицькому кладовищі похоронений Володимир Спасович
Спасович Володимир Данилович - видатний вчений-юрист, криміналіст, присяжний повірений, літературознавець, публіцист. Був автором першого в Російській імперії підручника з кримінального права. В галузі правознавства був різнобічним вченим, окрім кримінального права розробляв питання кримінального судочинства, адвокатури та адвокатської етики, охорони авторських прав, міжнародного права, історії права тощо. Залишив по собі величезну наукову та літературну спадщину, опубліковану в десятьох томах та окремими виданнями.
Понад 40 років життя Спасович віддав діяльності в сфері адвокатури, належав до знаменитих судових ораторів, чиї захисні промови високо оцінювалися сучасниками за свою адвокатську майстерність здобув у сучасників шанобливий титул «короля адвокатури». Рєпін писав його портрет – адже свого часу він був дуже відомою людиною.
Факт №3: На території громади знаходиться філія «Вінницька птахофабрика» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард»
На території старостинського округу знаходиться філія однієї з найбільших агропромислових компаній України, що спеціалізується на виробництві яєць і сухих яєчних продуктів. Птахофабрика є найбільшим експортером яєць і сухих яєчних продуктів з України. Компанія експортує свою продукцію до більш у понад 40 країн світу, в основному на Близький Схід, країни Африки, Азії, СНД та ЄС.
На внутрішньому ринку компанія постачає продукцію в мережі супермаркетів і роздрібні магазини, гуртовим покупцям та промисловим клієнтам по всій Україні
Факт №4: В Малих Кутищах проживала сестра Степана Руданського – Ольга Комарницька, яка була заміжня за відомим священником Стефаном Васильовичем Комарницьким
Стефан Васильович Комарницький — священник, протоієрей, швагер Степана Руданського, одружений з його сестрою Ольгою, хранитель творчої спадщини поета.
З 1876 і до кінця життя мешкав у Малих Кутищах, де його поховали поряд із дружиною біля церкви. Селяни шанували священника, пристрасного проповідника, добру й просту людину.
2007 року за допомогою старожилів села, краєзнавці розшукали могили Стефана та Ольги Комарницьких. 2008 виготовили дві меморіальні гранітні дошки з портретами родичів і встановили на могилах. На могилу до родичів приїздив правнучатий племінник Степана Руданського – Олексій Васильович Боржковський.
Факт №5: У Малих Кутищах мешкає майстриня, одна з авторок вишитих рушників Вінниччини та Калинівщини Лариса Сарнавська
Лариса Сарнавська – знана вишивальниця. Її роботи неодноразово представляли на районних на обласних виставках народної творчості.
Окрім цього майстриня брала участь у виготовленні вишитих рушників Вінниччини та Калинівщини.
Барвисті рушники, вишивані ікони та картини прикрашають оселю майстрині. Рік за роком зростає творчий доробок Лариси Сарнавської. Вона вишила чимало робіт, але наймилішими серцю завжди були рушники з нашими традиційними подільськими орнаментами - пишними різнобарвними квітами. На разі майстриня опанувала ще одну техніку вишивки - алмазна мозаїка.
Лемешівський старостинський округ у фото
