Калинівська міська рада
Вінницька область, Хмільницький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Нападівський старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади

Дата: 06.09.2021 11:00
Кількість переглядів: 804

Продовжуємо рубрику «Онлайн подорож селами Калинівської громади», в якій ми розповідаємо про те чим і як живуть мешканці громади. Тут ви зможете також дізнатися 5 цікавих фактів про кожне село, а ще, багато, багато фото, бо, як кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».

Знайомтеся – Нападівський старостинський округ

До складу Нападівського старостинського округу входить два населених пункти - село Нападівка та село Мончинці, в яких проживає 645 жителів.

У писемних джерелах Нападівка вперше згадується у 1777 році - тоді тут збудували дерев'яну церкву. За легендою, у селі над річкою Волокою жили працьовиті люди. Вони займалися хліборобством, бджільництвом, ковальством, тож жили заможно. Тому на них часто нападали вороги. Та ось з'явився у селі юнак-велетень, який зібрав ватагу дужих хлопців і відбив напад ворогів. На радощах посланець побіг у село і вигукував: «Нападів катма!» Звідси й виникла назва села - Нападівка.

Місцеві дослідники стверджують, що майже на околиці села проходив Чорний шлях, яким татари вели в полон невільників. Також існує легенда про те, що військо Богдана Хмельницького, відступаючи, в сосновому бору за селом викопало яму, щоб сховати діжку із золотом, але вода забрала те золото.

Село Мончинці розташоване на пагорбах, його омиває невеличка річка Волока, яка впадає в сільський ставок. Від місця розташування села і пішла назва, яка з часом змінилась – мочарі - драговина, трясовина, де росла осока та очерет. Село знаходиться біля дороги, яку ще називають Чорним шляхом та Водорозділом. Адже вода з однієї сторони дороги тече та впадає в Південний Буг, а з іншої сторони дороги річки є притоками Дніпра.

Радянська влада зруйнувала окрасу сіл – церкви, а від дубового лісу, яким пишався колишній поміщик, залишилась тільки назва місцини - Дубина.

З 2010 року громаду очолює Неля Олександрівна Пивовар.

За її керівництва та допомоги місцевої влади зробили капітальний ремонт сільського клубу в Мончинцях та дошкільного навчального закладу в Нападівці, ремонт сільської бібліотеки та загальноосвітньої школи в Нападівці, висипали та проклали асфальт на сільських дорогах громади, в Нападівці діє кабельний інтернет.

Також на території старостинського округу діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, в якій навчається 60 дітей, дитячий садок, який відвідують 20 діток, будинок культури у Нападівці та сільський клуб у Мончинцях, 2 ФАПи, бібліотека та 4 магазини.

13 жителів територіальної громади - учасники бойових дій антитерористичної операції на сході нашої країни,  двоє із них й на даний час воюють на передовій.

В різні часи села Нападівка та Мончинці були, і як один колгоспом, так і реформувались в окремі господарства. З 2012 року вони входять до складу ПОСП «Нападівське» с. Нападівка.

5 цікавих фактів про Нападівський старостинський округ

Факт № 1: У Мончинцях народився Колесник Степан Павлович - лавреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка

Колесник Степан Павлович народився 12 лютого 1932 року у Мончинцях.

Степан Колесник - вчитель багатьох журналістів, відомий письменник, яскравий публіцист, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.

Правдиво мислити, творити і так само жити – ці принципи завжди є для Степана Колесника ключовими. І вони, мабуть, були закладені батьками, рядовими колгоспниками з Мончинець. Тато й мама Степана Павловича мали великий авторитет у селі та багато похресників. І коли їхні похресники грали весілля, то після «розпису» дорогою неодмінно повертали до оселі Колесників – аби благословили… на щастя у цім світі.

До речі, свою дружину Степан Колесник також зустрів у Нападівці, де вона вчителювала.

У селі зберігся будинок, в якому проживала родина Колесників. Рідні Степана Павловича часто відвідують рідне село.

Факт №2: На території громади знаходиться одне з найпотужніших сільськогосподарських  підприємств – ПОСП «Нападівське»

ПОСП «Нападівське» займається сільськогосподарським виробництвом рослинного і тваринного походження, а також належить до переліку найперспективніших підприємств аграрної галузі України, адже від початку застування підприємство демонструє високі результати у вирощуванні зернових і технічних культур.

У господарстві розводять чотири породи великої рогатої худоби: голштинську, українську чорно-рябу молочну, українську червоно-рябу молочну та сименталку. Господарство у 2015 році отримало статус племзаводу з розведення української чорно-рябої молочної породи та племрепродуктора з розведення української червоно-рябої молочної.

Факт № 3: Родовід художниці Людмили Соболь має коріння у Нападівці

У Нападівці народився батько Людмили Соболь - Іван Соболь. Тут проживали її рідні, та пройшло її дитинство. Людмила Соболь – художник декоративно-прикладного мистецтва, Член Національної Спілки Художників України з 1999 року.

За словами самої художниці, любов до живопису прищепила її бабуся, чудова майстриня національного української творчості. Приголомшливі «писанки» в руках бабусі перетворювалися в шедевр, що залишило незгладимий слід у серці майбутньої художниці. Вперше Людмила випробувала пензель, розмалювавши піч своєї бабусі. Побачивши її хист до малювання, рідні вирішили його розвивати.

Людмила Соболь навчалась в Вінницькій дитячій художній школі, Київському технікумі декоративно-прикладного мистецтва та Львівській національній академії мистецтв. У 2001 році визнана народним українським майстром декоративно-прикладного мистецтва.

Факт № 4: Родовий маєток поміщика - генерала Міхнова

До Жовтневої революції Нападівка, як родовий маєток, належала поміщикові-генералу Дмитру Олексійовичу Міхнову, який мав у власному користуванні 600 десятин орної землі, 6 десятин саду, 2 стави, 2 водяних млини.

Родина Міхнова емігрувала за кордон, селяни почали громити маєток поміщика. Невдовзі там відкрили школу, яка проіснувала в цьому приміщені до 1992 року. Поруч побудували нову сучасну школу. А про розкішний поміщицький сад нагадують сосни та акації рідкісного виду, що прикрашають територію школи.

Факт №5: У Нападівському старостинському окрузі часто змінювався адміністративно-територіальний устрій.

Напевно, жоден із населених пунктів Калинівської громади не відчував зміни адміністративно-територіального устрою так, як села Нападівка та Мончинці за останні 98 років.

До Жовтневої революції села належали до Мало-Кутищанської волості Вінницького повіту Кам’янець-Подільської губернії. Після соціалістичної революції входять до складу Мало-Кутищанської волості, яка знаходилась в Малих Кутищах, а після в с. Люлинцях. З ліквідацією волостей і утворенням районів села Мончинці та Нападівка входило до складу Махнівського району Бердичівського округу. В 1933 році Махнівський район перейменували на Комсомольський район, а з ліквідацією округів і утворенням областей села входило до складу Комсомольського району з центром у селі Комсомольське Вінницької області.

В 1962 році села Мончинці та Нападівка входить до складу Козятинського району Вінницької області, а надалі до Калинівського району.

Нападівський старостинський округ у фото


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь