Корделівський старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади
Продовжуємо рубрику «Онлайн подорож селами Калинівської громади», в якій ми розповідаємо про те чим і як живуть мешканці громади. Тут ви зможете також дізнатися 5 цікавих фактів про кожне село, а ще, багато, багато фото, бо, як кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Знайомтеся – Корделівський старостинський округ
До складу Корделівського старостинського округу входить два села – Корделівка та Загребельня. За останні роки населення значно зросло і становить 3250 мешканців.
Корделівка розташована в пологій долині невеликої річки Постолови, притоки Південного Бугу, на автошляху Київ- Ізмаїл. Село заснували у 1760 році, тоді воно мало назву Постолове.
З XVII ст. Корделівка була серед вотчинних володінь польського гетьмана Калиновського. Село йому дуже сподобалося, тому на честь своєї доньки Корделії він назвав село Корделівка.
Очолює старостинський округ виконуючий обов’язки старости Ломачевський Сергій Васильович.
На території старостинського округу є опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, в якому навчається 365 учнів, дошкільний навчальний заклад «Пролісок», який відвідує 62 діток, амбулаторія та 2 аптеки.
Цьогоріч у селі відкрили Центр раннього розвитку дітей «Навчалочка».
У старостинському окрузі працюють сучасний будинок культури та бібліотека, у яких проводяться різні заходи і діють танцювальні колективи різних вікових категорій, клуби за інтересами та гуртки.
У двоповерховому будинку культури є простора глядацька зала, хол, гримерна, гардероб, бібліотека, гурткові класи тощо. Приміщення облаштоване сучасною системою індивідуального опалення та необхідними комунікаціями.
Гордістю села є народний аматорський хоровий гурт «Співоча родина», який постійно бере участь у міжнародних, обласних та районних фестивалях і конкурсах.
За останні роки в Корделівському старостинському окрузі з’явилося багато нових установ і будівель: понад двадцять магазинів, чотири АЗС, нові житлові будинки, місця відпочинку для дітей і дорослих, та багато різногалузевих підприємств.
На території старостинського округу діють: одне з найбільших в Україні ТОВ «Поділля-м'ясо», підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Трау Нутришин Україна», ДП «ДГ «Корделівське» Інституту картоплярства Національної Академії аграрних наук України», ПрАТ «Корделівський обласний міжгосподарський комбікормовий завод», ПП «Винний дім Гігінеішвілі».
У селі проживає єдиний ветеран Другої світової війни Василь Порфирович Благій.
5 цікавих фактів про Корделівський старостинський округ
Факт № 1: Храм ім. Дмитрія Солунського
Раніше Корделівка не була самостійним приходом, а належала до церкви села Гулівці (нині село Бережани). У 1743 році загальними зусиллями парафіян, уніатського приходського священника Михайла Стрижкевича і пана Адама Холоневського побудували дерев’яну, трибаневу церкву на честь великомученика Димитрія Солунського.
З приходом радянської влади храм був пограбований і закритий. Відомо із переказів, що деякі храмові ікони люди переховували у себе вдома, а у 1923 році, коли у Калинівці був прострелений Хрест, ці ікони почали самі оновлюватися. Ікони до нині не збереглися.
У 1932-1933 роках храм зруйнували більшовики, залишилася тільки альтанка, яка була побудована біля храму і використовувалася під час негоди на свята. У 20-х роках вона використовувалася для зібрання односельчан і вирішення сільських питань.
У 30-х роках до неї була прибудована цегляна частина і переобладнана на приміщення для розважання молоді.
У 1942 році під час окупації німцями був збудований нинішній храм, а альтанка була перебудована силами односельчан і прилаштована під храм.
Факт № 2: Водонапірна башта
На території цукрового заводу знаходиться архітектурна пам’ятка села -
водонапірна башта, збудована наприкінці XIX століття. Завдяки людям, які проживають поблизу, оформлений ландшафтний дизайн території стародавньої споруди.
Факт № 3: Винний дім Гігінеішвілі
У 2010 році Володимир Карлович Гігінеішвілі, власник виноробні, зробив перші кроки у виноробстві. Господар йшов за покликом серця, зважаючи на походження, продовжив славетні грузинські традиції виноробів.
Вже у 2013 році запрацювала виноробня «Винний дім Гігінеішвілі». Нині виробництво уособлює високотехнологічне оснащення й інноваційні технології.
Крафтова виноробня прославляє корделівське вино на всю Україну та навіть на увесь світ.
В асортименті “Винного дому” - напівсолодкі та сухі вина. Планують випускати також десертне вино. На підприємстві наразі виробляють близько 30 тонн вина на рік та планують вийти на вищий рівень до виготовлення близько 50 тонн щорічно.
Факт № 4: Євген Гуцало та Степан Колесник – випускники Корделівської загальноосвітньої школи
Євгена Гуцало - український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.
Народився Євген Гуцало 14 січня 1937 року в селі Старому Животові (нині — Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині учителів. Батько письменника народився в селі Овечаче, зараз це село Дружне Калинівського району. Батьки Євгена Гуцала вчителювали у навколишніх селах, зокрема у Гулівцях (тепер Бережани), а Євген закінчив Корделівську школу.
Степан Колесник - український публіцист, журналіст народився 12 лютого 1932 року у селі Мончинцях, як і Євген Гуцало закінчив школу у селі Корделівка.
У 2014 році з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка на будівлі Корделівської школи відкрили пам'ятну дошку на честь випускників навчального закладу, лауреатів Шевченківської премії Степана Колесника та Євгена Гуцала.
Факт № 5: У Корделівці народилася відома лікарка Марія Веркентін
Перша жінка-радіолог відродженої Польщі, талановитий науковець, відомий польський лікар Марія Веркентін народилася 21 лютого 1901 року в селі Корделівка, де на місцевому цукровому заводі працював директором її батько, етнічний німець Оттон Веркентін. Мати Алоїза Кіменс була англійкою. У Корделівці сім’я мешкала до 1909 р.
У Києві Марія навчалася в гімназії святої Катерини для дівчат лютеранського віросповідання, на будівельному факультеті Київського політехнічного інституту, але залишила його і вступила до медичного інституту. Революційні часи були складними і непевними для родини Веркентінів, тому в липні 1921 року сім'я нелегально перетинає польський кордон і оселяється у Варшаві.
Марія продовжує навчання на медичному факультеті Варшавського університету. У 1925 р. отримує диплом лікаря та проходить стажування у професора Вітольда Завадовського у відділенні радіології Уїздівського шпиталю у Варшаві.
Радіологія була на той час молодою спеціальністю. Марія активно навчається, розширює свої знання, утверджується на цій царині: стажується у Берліні та Лондоні, бере участь у міжнародних з’їздах і конференціях, зокрема, у Парижі (1931), Стокгольмі й Цюриху (1934), Чикаго (1937). Успішно це робити їй допомагало знання англійської, німецької, французької, польської та російської мов.
У 30-х рр. 20 ст. Марія Веркентін була визнаним радіологом, працювала завідувачем відділення радіології, очолювала радіологічний кабінет, була членом кількох товариств: Варшавського лікарського, Радіологічного; однією з ініціаторів створення польського Товариства наукових досліджень з туберкульозу.
У свій час Марія Веркентін - одна з найкращих і найбільш відомих радіодіагностів у світі. Автор понад 30 наукових праць, кожна з яких - наукова перлина.
Під час німецької окупації Польщі Марія Веркентін допомагала лікарям-євреям, організовувала допомогу ліками для єврейського гетто, допомагала лікувати поранених військових Армії Крайової.
9 вересня під час покладання квітів на могилу замордованого німцями підхорунжого Анжея Завадовського Марію Веркентін заарештували. Згодом її було відправлено в концентраційний табір Аушвіц-Біркенау, більше відомий як Освенцим.
У таборі Марія приховала свою спеціальність, оскільки знала, що лікарями СС проводилися досліди щодо стерилізації людей за допомогою рентгенівських променів. Марія працювала медсестрою в амбулаторії, водночас допомагала в’язням: вигадувала для них різні хвороби, аби ті мали хоч якийсь перепочинок від виснажливої праці. Висипний тиф, на який захворіла Марія у таборі, викликав серйозні ускладнення. Знаючи до яких наслідків це може призвести, Марія вирішила свою долю: під час вечірнього обходу побігла у бік огородження. Вартовий кілька разів вистрілив, Марію було поранено, але вона ще здужала добігти, торкнутися колючого дроту й загинути… Це сталося 2 лютого 1944 року.
Після війни Марію Веркентін було посмертно нагороджено Офіцерським Хрестом Ордена Відродження Польщі. Її іменем названо відділення радіології в одній з лікарень, зал в Інституті радіології у Польщі. Символічну могилу вченої облаштовано на лютеранському цвинтарі у Варшаві.
7 листопада 2014 року на фасаді Корделівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини було відкрито меморіальну дошку на честь Марії Веркентін.
На відкриті був присутній віцеконсул Генерального консульства РП у Вінниці Войцех Мрозовський.
Корделівський старостинський округ на фото
