Калинівська міська рада
Вінницька область, Хмільницький район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Чернятинський старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади

Дата: 02.08.2021 10:12
Кількість переглядів: 903

Продовжуємо рубрику «Онлайн подорож селами Калинівської громади», в якій ми розповідаємо про те чим і як живуть мешканці громади. Тут ви зможете також дізнатися 5 цікавих фактів про кожне село, а ще, багато, багато фото, бо, як кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».

Знайомтеся – Чернятинський старостинський округ

Чернятинський старостинський округ розташований за 18 км від Калинівки та 50 км від обласного центру.

Сьогодні в старостинському окрузі проживає 594 осіб. До складу старостинського округу входить одне село – Чернятин, яке утворилося з двох сіл – Малого та Великого Чернятинів.

Вперше назва Чернятин згадується в літературних джерелах у 1790 році в Словнику географічних назв населених пунктів, що входили до складу Речі Посполитої. З початку заснування населений пункт був у володінні польського пана-воєводи Чернятинського. За однією із версій, від його прізвища і походить назва села – Чернятин. 

На південний захід села було окреме поселення – хутір. Його називали Малий Чернятин. Та в подальшому Малий Чернятин випередив Великий і за розмірами, і за кількістю жителів.

З 2010 очолює громаду Олександр Злотнік.

Земельні паї в чернятинців орендують кілька господарств. Найбільше земель обробляють ТОВ «СХК Вінницька промислова група», Фермерське Господарство «Панський хутір» та  ТОВ «Агро-Україна+».

Попри територіальну віддаленість, соціальна інфраструктура в селі розвинена добре. У селі є поштове відділення, 2 магазини,  працює школа І-II ступенів та дитячий садок, в якій навчається  35учнів та ще 12 дошкільнят відвідують садочок «Капітошка». Також є два діючих ФАПи.  А ось в клубі, відремонтованому кілька років тому, повноцінно працює лише бібліотека.

5 цікавих фактів про Чернятин

Факт №1: Малий Чернятин був адміністративно-територіальним центром Мало-Чернятинської волості Бердичівського повіту Київської губернії

Від серпня 1797 року і аж до  1917 року село Малий Чернятин було адміністративно-територіальним центром Мало-Чернятинської волості Бердичівського повіту Київської губернії.

Як і решта всіх волосних управ, Мало-Чернятинська  розбирала судові справи, стягувала податки, постачала рекрктів, збирала акциз на вирощування тютюну, утримувала хлібні запаси магазинів. Також проводила переписи населення, опікувалася малолітніми сиротами, запобігала жебрацтву, видавала паспорти селянам для виїзду із сіл, на ярмарки, стежила за дотриманням обрядів і відвідуванням селянами храмів. Крім того при кожній волосній управі в період з 1861 по 1903рр. були приміщення для утримання арештантів («холодні»).

Станом на 1900 рік  Мало-Чернятинська волость складалася з 12 поселень - 9 сіл, слободи, виселка та присілка, де проживало 11 331 осіб.

До складу волості входили такі основні поселення:

  • Малий Чернятин — 1228 осіб, 177 дворів, православна церква, каплиця, церковнопарафіяльна школа, фельдшер, 3 кузні, 2 водяних і 2 вітряних млини, 3 соломорізки, казенна винна лавка.
  • Варшиця  — 897 осіб, 157 дворів, православна церква, каплиця, церковнопарафіяльна школа, вітряк, кузня, соломорізка.
  • Великий Чернятин — 7 41 особа, 165 дворів, православна церква, каплиця, церковнопарафіяльна школа, водяний млин, вітряк, 2 кузні, 2 соломорізки та крупорушки при них.
  • Котюжинці — 2287 осіб, 371 двір, православна церква, церковнопарафіяльна школа, 2 водяних млини, 3 кузні, .
  • Курава — православна церква, каплиця, школа грамоти, громадський водяний млин, 6 вітряків, 2 кузні, 2 соломорізки.
  • Лопатин — 815 осіб, 104 двори, каплиця, школа грамоти, 2 водяні млини, вітряк, кузня і соломорізка.
  • Нова Гребля — 1628 осіб, 292 двори, православна церква, каплиця, церковнопарафіяльна школа, фельдшер, цукровий завод, вітряк, 5 кузень, 3 соломорізки і при них крупорушка і одна маслобійня з крупорушкою та соломорізкою.
  • Овечаче — 1510 осіб, 270 дворів, православна церква, каплиця, церковнопарафіяльна школа, винокурний (спиртовий) завод, вітряк, 3 кузні, 2 крупорушки, соломорізка, казенна винна лавка.

Припинила свою діяльність Мало-Чернятинська волосна управа у 1918 році, коли у  селі  було  проголошено  радянську  владу.

Факт №2: У Чернятині проживав та похований правозахисник, громадський діяч, журналіст, письменник, публіцист Олександр Іванович Гетьман

На честь і в пам’ять про Олександра Гетьмана відкрито меморіальну дошку на будівлі Калинівської районної газети «Прапор Перемоги», де видатний чернятинець у 1963-1964 роках починав свою репортерську кар’єру.  

Після «районки» йому запропонували місце в обласній молодіжній газеті.  На жаль, творчий політ молодого журналіста обірвала тодішня система: Олександр Гетьман відкрито виступав на захист рідної мови, захоплювався творами шістдесятників, розповсюджував їх у формі самвидаву. З часом під час обшуків кадебісти знайшли у Гетьмана вдома заборонену літературу.

Це була книга дисидента  Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», після чого Олександра одразу звільнили з редакції.

Мало того, його не брали в жодну іншу газету. Система занесла його прізвище у чорний список, і він постійно залишався під ковпаком КДБ.

До журналістики Олександр Гетьман повернувся тільки в часи горбачовської відлиги. Працював у Києві в редакції одного з часописів. Він автор сценаріїв до низки документальних фільмів. Найбільш відомий з них -  «Замовчаний генерал».

Життя Олександра Гетьмана обірвалося у 1995 році після хвороби. Поховали у рідному селі Малий Чернятин.

Факт №3: Братські могили села Чернятин – найбільші із існуючих братських поховань часів другої світової війни в Калинівському районі

В центрі села поховано 396 воїнів 183-ї та 305-ї стрілецьких дивізій, які загинули 8-15 березня 1944 р. у наступальних боях за визволення М. Чернятина. Пізніше, у 1955 р. до спільної могили перенесли  прах воїнів із інших братських та одиночних поховань із кладовищ, полів та селянських садиб. Відомі прізвища 196 воїнів. Того ж року біля братської могили встановили скульптуру воїна. А в 1964 р. перед скульптурою поклали 10 гранітних плит з прізвищами загиблих. Праворуч та ліворуч від постаменту – чотири плити на честь 181-го воїна-односельчанина, які загинули під час Другої світової війни.

На цвинтарі Великого Чернятина праворуч від входу в семи братських могилах поховано воїнів 841-го стрілецького полку, 237-ї, 305-ї та 183-ї стрілецьких дивізій, які загинули з початку січня до середини березня 1944 в боях за звільнення Чернятина. Кількість похованих – невідома, відомі прізвища 301 воїна.

Також на кладовищах Чернятина є 3 одиночних могили невідомим солдатам, які загинули в боях за визволення села.

Факт №4: У Чернятині  в одному приміщенні розмістився адміністративно-соціальний центр для потреб громади

Нині тут знаходяться  старостат Чернятинського старостинського округу, один ФАП,  дошкільний навчальний заклад  «Капітошка» й церква.

Факт №5: У Чернятині народився відомий вчений: професор, доктор  медичних  наук Василь  Йосипович Зоря

Василь  Йосипович Зоря народився й виріс в Малому Чернятині, де й закінчив школу.

В 1971 році закінчив Вінницький медичний інститут імені Пирогова. В 1976 в Ленінграді захистив кандидатську, пройшов шлях від інтерна до професора кафедри, винайшов більше 50 способів операцій на різних відділах опорно-рухового апарату. Василь Зоря – автор 52 винаходів в галузі медицини.

Чернятинський старостинський округ  у фото

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь