Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру - одного з найжахливіших символів Голокосту…
29-30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві відбувся перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення.
Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок і дітей. Тільки в перші два дні було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.
Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у 2,5 кілометра, яка місцями сягала 50-метрової глибини.
Попередньо людей примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися на дно яру. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, ромів, караїмів, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «недолюдьми». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
Трагедія в Бабиному Яру – це частина історії не лише євреїв, а й всього українського народу. Тим більше зараз, коли наша держава веде боротьбу не лише за власну територію, а й за відновлення історичної справедливості та збереження власної національної пам’яті.
Сьогодні, в день 79-х роковин однієї з найбільших трагедій ХХ століття, вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру та усвідомлюючи, яким може бути результат жорстокості й ненависті, гордині й самовозвеличення, гріха і зла, що взяли верх над однією людиною, ми не маємо жодного морального права допустити повторення подібного злочину та повернення на українську землю тоталітарного режиму.
Пам'ятаємо…
Схиляємо голови перед тими, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру…
