Калинівська міська рада передала гостинці військовому капелану Віталію Трачу та його побратимам
Чергову допомогу зібрали жителі Калинівської громади для військовослужбовців однієї з військових частин Вінниччини, в котрій служить військовий капелан, наш земляк Віталій Трач. Ось уже рік, як Віталій Трач залишив свій приход на сина – священника Назарія Трача, та розпочав нелегку капеланську службу.
-Я давно знаю Віталія Трача і поважаю його вибір. Це вибір справжнього чоловіка та патріота України, який молитвою та мудрим словом підтримує наших захисників, додає їм сили та віри, - каже Калинівський міський голова Василь Поліщук. – Тому, почувши, що військовий капелан вчергове відправляється на фронт, ми вирішили підтримати наших захисників та передати їм гостинці.
-Коли діти мають майже все, але приїжджають до батьків, чи мама з татом передають їм гостинці, вони щиро радіють їм. І коли ми так само привозимо гостинці з дому і вони знають, що це близько від їх села, міста, військові зі слізьми на очах зустрічають нас. І кожен візьме хоча б булочку, один пиріжок. Це дуже важливо для них. Важлива та праця, коли ми всі спільно, громадами, допомагаємо військовослужбовцям. Бо це для них, як звістка з дому, - розповідає капелан військової частини А 7178 Віталій Трач.
Після свого зваженого рішення служити військовим капеланом Віталій Трач пройшов спеціальне навчання в одному із вищих навчальних закладів Києва. Адже капеланська служба – це міжрелігійна служба, вона не має належності до однієї конфесії. Капелан має бути поруч з усіма. Він має вислухати, помолитися, посповідати й причастити кожного бійця.
-Кожен військовий, який у мирний час був невоцерковлений, не знався з церквою, або ж приходив як захожий на Паску чи Різдво, стає на війні глибоко віруючою людиною. Це зовсім інші люди, ніж були до війни. Війна змінює людей як морально, психологічно, так і духовно. Віра там дуже глибока. І на спочатку, коли ми тільки почали капеланську службу, приїхали у свої підрозділи, в бригади, нас не сприймали, не розуміли присутності священника, для чого він на війні, коли не може носити зброї, захистити себе чи їх, не може вбити. Капелан може лише бути поряд, молитися, - продовжує Віталій Трач. – Пізніше, ми почали разом копати окопи, будувати укріплення. Ми разом ставали до праці й під час праці розмовляли про віру, про церкву, про службу капелана, навіщо священник на війні.
Рік служби капеланом змінив і самого Віталія Трача. Двадцятого березня капелан отримав своє чергове звання - лейтенанта військового капеланства. Присутність військового капелана у строю надає воїнам упевненості в тому, що з нами Бог і ми переможемо.
